Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хліб

Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛІБ"
Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до-діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Н. п. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.
За́висть, -сти, ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 17.
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.