Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хурія

Хурія, -рії, ж. 1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851. 2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРІЯ"
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне. Гол. І. 171.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Перебачити, -чу, -чиш, гл. 1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього. 2) Простить. Угор.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Терня, -ня, с. 1) Иглы терна. Терня в ногу залізло. Шейк. 2) Тернъ. Маюся як в терню. Ном. № 2144. Ум. тернянько, те́рнячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.