Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити.
