Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного?
Змійка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вмій. Змѣйка.
2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Обкрадати, -даю, -єш, сов. в. обкрасти и обікрасти, -краду, -деш, гл. Обворовывать, обворовать, обокрасть. В тім лісі жили розбійники і давно нахвалялись батька її обікрасти.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать.
Плутня, -ні́, ж.
1) Путаница, запутанное дѣло.
2) Плутовство.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
