Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне.
Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл.
1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. 87.
2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Набри́днути Cм. набридати.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл.
1) Тыкать, втыкать.
2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче.
3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. То це він на батька тикав?
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.
