Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Кур I, -ра, м.
1) Пѣтухъ. кури піють. Пѣтухи кричать. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. О курях. Во время пѣнія пѣтуховъ. Опівночі застогнала, а о курях сконала.
2) кур-зілля, м. Раст.: a) Potentilla Tormentilla Schrank. б) Convallaria Polygonatum L.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.
Харкотиння, -ня, с. Мокрота, грудная флегма.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда.
