Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чагун

Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ. Шух. I. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАГУН"
Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Жижки́й, -а́, -е́. Жгучій. І на жижку кропиву мороз буває. Ном. № 3825.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Скоренити Cм. скореняти.
Сніжити, -жить, гл. безл. Снѣжить, идти снѣгу. Вх. Уг. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.