Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

час

Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Н. п. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. Полт. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Н. п. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. Н. Вол. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. Н. Вол. у. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Камен. у. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. Н. П. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАС"
Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Попідколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.
Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги. Левиц. Пов. 178.  
Проявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прояви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, появиться. Що у нашому селі проявилась новина не велика, не мала. Чуб. V. 1136. Проявився козаченько пане у синьому жупані. Грин. III. 241.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.