Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину.
Начинати, -на́ю, -єш, сов. в. начати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Як начнеш постить, то нічого буде хрестить.
Недорісток, -тка, м.
1) Недоросль.
2) Карликъ.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Рокитина, -ни, ж. = рокита.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
