Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черкати

Черкати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Шевч. 155. Прогуляє; кажуть, черкає добре. Мир. Пов. II. 44. 6) = черчати. Вх. Лем. 482.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРКАТИ"
Волохатість, -тости, ж. Мохнатость, косматость. Желех.
Картоплина, -ни, ж. Картофелина. (Свиня) хапала картоплину і зараз кидалась до другого (куща). Левиц. І.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Попереїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Переѣхать (во множествѣ).
Прицілитися Cм. прицілитися.
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. Остер. у. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.
Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги. Левиц. Пов. 178.  
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Чвертка, -ки, ж. 1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема. ЗОЮР. І. 9. 5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку. Грин. І. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = ґара 1. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка. Чуб. III. 451.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.