Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чужаниця

Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Лебед. у. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. АД. І. 191. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУЖАНИЦЯ"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Ошахрати, -ра́ю, -єш, гл. = обшахрати. О. 1861. VI. 76. Мислить все когось ошахрать. О. 1861. VI. 75.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Чуб. V. 384. Іди, доню, найди її, найди, привітайся. Шевч. 72.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУЖАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.