Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівчарський

Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЧАРСЬКИЙ"
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами. Аф. 447.
Піддержати Cм. піддержувати.
Пошкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросить палку шкопирта. КС. 1887. VI. 475. Cм. шкопирта, нар.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Свідомо нар. 1) Извѣстно, знакомо. 2) Сознательно.
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЧАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.