Бекатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались. Зміев. у. 2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде. Зміев. у.

Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.

Кружок, -жка́, м. Ум. отъ круг. 1) Небольшой кругъ, образованный линіей или расположенными по окружности предметами, людьми. ставати, сідати кружка. Становиться, садиться въ кругъ. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Г. Барв. 138. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! МВ. кружка бігати. Кругомъ бѣгать. Херс. голова кружка йде. Голова кружится. Г. Барв. 532. 2) = круг 5. Чуб. VII. 408. 8) — обичаєк. Двадцать штукъ обечаекъ для сить. Вас. 152. 4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. МВ. Вообще всякій деревянный кружокъ, служащій для различнаго употребленія, напр., вмѣсто тарелки, какъ крышка для различной посуды (напр., кувшиновъ, кадокъ съ квашеной капустой, огурцами, кадокъ съ водой) и пр. Чуб. VII. 386. 6) Кругъ въ мельничной шестернѣ. Мнж. 481. Ум. круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку. К. ЧР. 242.

Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).

Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.

Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).

Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный. 2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички. Гн. II. 168. 3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Камен. у. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля. Камен. у. 4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий. Лохв. у.

Притулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притулитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Прижиматься, прижаться. Дитинка притулилась до матері. Харьк. Также о душевномъ состояніи: Нема в мене родиноньки, — Ні до кого притулитися. Чуб. V. 146. 2) Находить, найти пріютъ, пріютиться. Сам зостався серед хати, не знав куди притулитись. Левиц. Пов. 55. Аж ось дав мені Бог притулитись до 'дної вдови убогої. Г. Барв. 368. Де сирота безрідний притулиться? Де захисток собі знайде? 3) Прислоняться, прислониться; приставать, пристать. Притулюся плечима й до груби. Чуб. V. 406. Так уже воно притуляється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.

Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.

Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.