Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. Климець сів верхи, пробіг скільки там.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга.
Пилиповний, -а, -е. = пилипівський. Пилиповне пущіння.
Полоз, -за, м.
1) Полозъ въ саняхъ. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. Ум. полозок.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка.
2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить.
