В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею.
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму.
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл. — з кого. Обидѣть кого.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку.
2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху.
