Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкарбан

Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Сим. 136. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Рудч. Ск. І. 213. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Козелец. у. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. Г. Барв. 287. 2) Старикъ. Г. Барв. 93. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Котл. Ен. II. 31. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРБАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРБАН"
Ближчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ близький. Душа твоя стане через те ближча до Бога. Кв., Ум. ближченький.
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Цундра, -ри, ж. Лохмотье. Фр. (Желех.). Вх. Лем. 481.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАРБАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.