Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвертати

Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВЕРТАТИ"
Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. І. 20.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його. Чуб. II. 665.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається. Черниг. у.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Зату́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. затупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Притупливаться, притупиться, иступляться, иступиться, затупиться.
Просерен, -ну и просерень, -ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. Анн. 150. б) Crocus riticulatus. L. ЗЮЗО. І. 120.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва. Св. Л. 218.
Тривний, -а, -е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у.
Усігди нар. Всегда. Послухавши жука, всігди в гною будет. Ном. № 5984.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.