Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад.
Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Жорсто́кість, -кости, ж. Жестокость, свирѣпость.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Знововірений, -а, -е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ.
Полити Cм. поливати.
Промішкання, -ня, с. Сожительство.
