Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвічно

Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДВІЧНО"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Божевільний, -а, -е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Шашок, -шка, м. Порода собаки. Мнж. 49. Бігають ляхи, вражі сини, як шашки по ринку. АД. II. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДВІЧНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.