Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Правування, -ня, с.
1) Тяжба.
2) Управленіе.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько.
Цмокання, -ня, с.
1) Чмоканье.
2) Цѣлованіе.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує.
