Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

язик

Язик, -ка, м. 1) Языкъ (часть тѣла). Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: колом). Язик висолоплює. Стор. І. 17. Вивалив язик собака — душно. Харьк. Язиче, язиче! лихо тебе миче. Ном. № 1103. ніхто тебе за язик не тяг. Никто тебя не принуждалъ говорить. прикусити язика. Замолчать. Ном. № 1126. Въ томъ же значеніи: укуситися за язик. Мені слова промовити не вільно при батьку: тілько наменусь, — усі моргають і кивають, що треба мені за язик укуситися. МВ. 11. 86. Щоб тобі язик усох! Бранчивое пожеланіе. К. ЧР. 184. неначе язико́м корова злизала. Пропало безслѣдно. Я погорів, уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. Гліб. німий язик. а) Скотина, животное. б) Дитя. в) Нѣмецъ, иностранецъ, баринъ (какъ говорящій на чужомъ языкѣ). Там така пісня, що вже пан — німий язик — та й той плакав. Ном. № 9250. 2) Языкъ, рѣчь. Cм. мова. Зібралися до тебе усіх язиків люде. К. (О. 1861. III. 6). 3) Народъ, національность. Туди (в Чорноморію) всякого язика находить. Г. Барв. 329. 4) Языкъ, плѣнникъ, отъ котораго добываютъ необходимыя свѣдѣнія о непріятелѣ. К. ЧР. 142. За Дунаєм та за річкою язика поняли: «Ой скажи нам, та турчине».... Грин. III. 604. 5) Часть бганого ключа, состоящаго изъ двухъ пластинокъ: на концѣ болѣе длинной прикрѣплена такъ, что можетъ свободно двигаться, короткая, которая и называется язиком. Шух. I. 94. 6) Рыба = язь, Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Ум. язичо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЗИК"
Вимочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вимочитися, -чуся, -чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
Дрі́жджі, -джів, дрі́жчі, -чів, м. мн. Дрожди. Росте, як на дріжджах. Ном. № 8611. Пішов, як рак по дріжджі. Ном. № 10981. Пухла така, наче на дріжчах зійшла. МВ. І. 113. А тут, не тобі кажучи, ростуть дочки як на дріжчах. Левиц. І. 140.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214.
Каленик, -ка, м. Хлѣбъ съ калиновыми ягодами. Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки, рябка, сучку, каленика, натикана. О. 1861. XI. Кухар. 27.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. ІІ. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось. МВ. ІІІ. 49.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Трудовитий, -а, -е. 1) Требующій большого труда, многотрудный. Шейк. 2) Трудолюбивый. Шейк.
Хрещення, -ня, с. 1) Крещеніе. Чуб. І. 173. 2) Крещеніе, праздникъ Богоявленія Господня 6 января. ХС. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЗИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.