Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яловник

Яловник, -ку, м. Раст. Thalictrum angustifolium Jack. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЛОВНИК"
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Пром'яти, -мну, -мне́ш, гл. Промять.
Скіцнути, -цну, -неш, гл. = скікнути.  
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Хорошкуватий, -а, -е. Довольно хорошенькій. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.