Випхнути Cм. випихати.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала.
Затруси́ти Cм. затрушувати.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Однорожок, -жка, м. Насѣк. Oryctes naticornis.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.
1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать.
2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає.
Цвілити, -лю, -лиш, гл.
1) Стегать, хлестать.
2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь.
