Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Попив змій кров.
Проквилити Cм. проквиляти.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами.
