Бевка, -ки, ж.
	1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. 
	2) Колонна? Cм. белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку.                         
                        
                                                
                          Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.                        
                        
                                                
                          Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor.                         
                        
                                                
                          
	Знаний, -а, -е.  Извѣстный. Добре знані нам речі.  Знана на ввесь світ Баба Борець.  Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. 
                        
                        
                                                
                          
	Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
                        
                        
                                                
                          Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.                        
                        
                                                
                          Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились.                         
                        
                                                
                          Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
	1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. 
	2) Скресть. Стружать глину.  дорожки стругать. Чистить дорожки.  моркву стругати. Cм. морква.
	3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. 
	4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.                         
                        
                                                
                          Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.                         
                        
                                                
                          Ціляти, -ляю, -єш, гл.
	1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє.  Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! 
	2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          