Доча́пати, -паю, -єш, гл. Добраться, волоча ноги, съ трудомъ. Присмерком дочапали до хутора.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Зіста́вити Cм. зіставляти.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Поставлю хату і кімнату. Піду я до кімнати постіль білу слати. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці.
Обідняшній, -я, -є. Обѣденный. І вечері ніколи не варила, усе обідняшню юшку тьопали.
Причепний, -а, -е. = причепливий.
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Трудно було протиснутись, так було багато народа.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Хустина, -ни, ж. = хустка. А де тая мережана шитая хустина? Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка.
