Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуголов

Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГОЛОВ"
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті. Угор. Гол. IV. 441.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1.
Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа. Мил. М. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГОЛОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.