Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галу-балу

Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУ-БАЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУ-БАЛУ"
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня. Чуб. V. 1163.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Капустянка, -ки 1) Кадка для капусты. 2) Мѣсто, съ котораго снята уже капуста. Вх. Зн. 24.
Крин, -ну, м. Раст. Кринъ, Lilium candidum. Pоспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Соловйовий, -а, -е. Соловьиный. Солодких яблук та й наїлися, соловйових пісень та й наслухалися. Чуб. V.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУ-БАЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.