Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарчання

Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Голендер, -ра, м. Голландець.
Доскрі́бувати, -бую, -єш, гл. = доскрібати.
Засла́ти I Cм. засилати.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткій.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. МВ. І. 97. Холодок ніби лащився до лиця, милував його. Левиц. І.
На́добок, -добка, м. = надібок.
На́ров, -ву, м. = норов.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Волын. г. Говорить було Тарас Яровий з притиском. О. 1861. XI. 32.
Щебати, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. Cм. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.