Видивити, -влю, -виш, гл. — очі. Испортить глаза отъ напряженнаго смотрѣнія. Поки сина ожениш — очі видивиш.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн.вольности. Запорожскія земли.
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Неслиханий, -а, -е. Неслыханный. Вижени мені звіря неслиханого і невиданого.
Переседіти, -джу, -диш, гл. = пересидіти. Седів, седів чоловік на дубі і таки переседів вовка.
Спідтиха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Спідтишка мішки рве.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Сього дива — аби хіть. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Хіті з вола, а сили з комаря. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш?
