Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гемон

Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Насмоктатися Cм. насмоктуватися.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕМОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.