Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гіркий

Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Н. п. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403.. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРКИЙ"
Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся. 2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.