Готови́к, -ка́, м. Наличныя деньги.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Доте́пре нар. = дотепер.
Жа́ля, -лі, ж. Жница.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Пруський, -а, -е. Прусскій.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ).
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Троянки вголос загули.
