Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барилькуватий

Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРИЛЬКУВАТИЙ"
Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини. Котл. Ен.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРИЛЬКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.