Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойдиця

Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙДИЦЯ"
Вилущити, -ся. Cм. вилущувати, -ся.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Заблу́дний, -а, -е. Заблудившійся. Рідний твій батенько... цурається тебе, мого цуценяти заблудного. Г. Барв. 478.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Новомоск. у. Тіль-тіль що пам'ятаю се. Грин. II. 178.
Убуритися Cм. убурюватися.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.