Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. жидівонька, жидівочка.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. То-же жо́втий хробуст. б) Carduus crispus. Cм. храбуст.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка.