Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомін

Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону. Шевч. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМІН"
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Коба, -би, ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.
Конярка, -ки, ж. Конюшня. Вх. Лем. 426.
Пальмовий, -а, -е. Пальмовый. Під пальмовим деревом. Левиц. І. Побрали віття пальмове. Єв. І. XII. 13.
Поладитися, -джу́ся, -дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться. Н. Вол. у.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно. Харьк.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.