Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерґотання

Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐОТАННЯ"
Балування, -ня, с. Препровожденіе времени въ балахъ, пиршество. Чуб. ІІІ. 5.
Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл.до кого. Привязываться, приставать къ кому. Вх. Уг. 229.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Ном. № 4342. Чуб. І. 13. Кричали з переляку. Св. Мт. XIV. 26. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає. Ном. № 4400.
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось. Н. Вол. у. (Лобод.).
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРҐОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.