Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґирувати

Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИРУВАТИ"
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Літо́пись, -сі, ж. = іі. лито́пис. К. ЧР. 104.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад. Харьк.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Розікрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Уляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. уляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.