Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював?
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину.
Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини.
Хвощанка, -ки, ж. Пучекъ хвоща, соломы или камыша, при помощи которыхъ моютъ деревянные некрашенные полы.
