Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дреглі

Дреглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЕГЛІ"
Вимерти Cм. вимірати.
Відлічувати, -чую, -єш, сов. в. відлічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитывать, отсчитать. Од лічити.... тридев'ять пшонин. Чуб. I. 120. 2) Вычитать, вычесть. К. Грам. 102. Кон. Ар. І.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами. О. 1862. X. 22.
Підповнити Cм. підповняти.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Плотарь, -ря́, м. Сплавщикъ, плотовщикъ. Вх. Зн. 50.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЕГЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.