Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забіяка

Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЯКА"
Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Загили́ти Cм. загилювати.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.
Кесарь, -ря, м. Кесарь, императоръ. Та заразом щоб докапать, вони на раді й присудили, щоб просто кесаря назвать самим Юпитером. Шевч. 608. Война настала од кесаря пана уже виволана. Ум. кесарик. Загадала Наталія кесарика вбити. Н. п.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Черепок, -нка, м. 1) Черепокъ. Рудч. Ск. II. 154. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена. Ном. № 12183. 2) Черепъ человѣка. Конст. у. Ум. черепо́чок. Чуб. V. 1123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.