Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зависати

Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. III. 133. Червоне намисто в шинкарки зависло. Чуб. V. 582. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. ХС. ІІІ. 57. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. Г. Барв. 223. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3)на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИСАТИ"
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Ном. № 4886. Межи двома світлоньками там рано засвітало. Рк. Макс.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! К. Іов. 83. Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Ном. № 2295. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. Чуб. І. 55. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. О. 1861. VIII. 26. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Грин. II. 179. Ум. лучченько.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. Ном. № 11264. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Г. Барв. 430. Cм. напуст.
Огуда, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл. 1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Канев. у. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці. Г. Барв. 9. 2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ. Котл.
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) Cм. припірати.
Шпуртонути, -ну, -неш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.