Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus.
Винничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок.
2) Жена винокура.
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. 2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас.
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Я не привинен до того.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема.
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
