Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є.
Витоплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. витопитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара.
Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка.
Присуд, -ду, м.
1) Приговоръ.
2) Юрисдикція. І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Хнюруватий, -а, -е. Угрюмый, ворчливый.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють.
