Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Під білою березою козаченька вбито. Причарувала біле личенько. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Взяв білу сорочку. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Ум. біленький, білесенький.
Жерля́нка, -ки, ж. Родъ маленькой рыбки. Ум. жерлян́очка. Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Заманулось їсти старенькій.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли.
Розвага, -ги, ж. Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
