Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвараон

Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Чуб. І. 166. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон. Гн. II. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРАОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАРАОН"
Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско. Желех.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАРАОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.