Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язка

За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. у. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. Шух. I. 91, 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Ґазді́вка, -ки, ж. = Ґаздівство. Вх. Лем. 407.
Дряпани́на, -ни, ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину. О. 1862. ІІ. 64.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Позаквічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Сумиряти, -ряю, -єш, сов. в. сумири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, су мирить гординю, вознесешь святиню. КС. 1883. VІІІ. 770.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.