Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язка

За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. у. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. Шух. I. 91, 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Найтича́нка, -ки, ж. Родъ брички. Найтичанка запряжена у триконь. Стор.
Остогидіти, -джу, -диш, гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Ном. № 6873. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені. Г. Барв. 86.
Соняшник, -ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. Ум. со́няшничок.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.