Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Знеобачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Піддержувати, -жую, -єш, сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).