Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'язка

За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. у. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. Шух. I. 91, 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЗКА"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Рк. Левиц. Подай сюди щось замашне забити кілок. Рк. Левиц. А там смерть страшна і коса замашна. Чуб. III. 435. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець. Ном. № 8751.
Змахнути Cм. змахувати.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Скипітися Cм. скипатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.