Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зав'ялий

Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 23.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВ'ЯЛИЙ"
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Жва́хтати, -таю, -єш, гл. = жвакати.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Лоско́тниця, -ці, ж. = лоскотарка. Чуб. І. 206.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49).  
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВ'ЯЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.