Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Відьомський, -а, -е. Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Натюпати, -паю, -єш, гл. Набѣгать, достать. Тюпала, тюпала, та й принців натюпала.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Послати II. Cм. постилати.
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий.
