Боягуз, -за, м. = боюн. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся.
Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий.
2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Попалитися, -лимося, -теся, гл.
1) Сжечься, обжечься (во множествѣ).
2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову.
