Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заманити

Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Благословити, -ся. Cм. благословляти, -ся.
Горе́л, -рла́, м. = Орел.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Обстати Cм. обставати.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Репетування, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Хорогва, -ви, ж. = корогва.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.