Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заманити

Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Дженджеру́ха, -хи, ж. Чистуха, щеголиха, франтиха. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, там орала дженджеруха воликом чорненьким. Чуб. V. 1112.
Корча́к, -ка, м. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ. Левч. Cм. коречний.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні. Грин. III. 526.
Прикувати Cм. приковувати.
Пробуртити, -чу, -тиш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару. Ном. № 6571.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.