Визнання, -ня, с.
1) Открытіе, дознаніе.
2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного.
3) Сознаніе.
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному.
Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ.
Обтулити Cм. обтулювати.
Позасушувати, -шую, -єш, гл. Засушить (во множествѣ). Нащо ти так пироги позасушувала? Пироги, добрі, як м'якенькі, а то засушила, аж торохтять.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане.
