Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заманити

Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМАНИТИ"
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
Догуля́ти, -ся. Cм. Догулювати, -ся.
Єднора́л, -ла, м. Генералъ. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Чуб. V. 999. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. Федьк. ІІІ. 121.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе. Грин. І. 186.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.