Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Не був злодієм, а злодюжкою був.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Ум. колодачик.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Хай на тебе трилітня трясця!
Указувати, -зую, -єш, сов. в. указати, -жу, -жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала.
